XIX век

Експедиція на Крит (1897–1898)

Крит (грецькою: Kriti, турецькою: Kirid, італійською: Candia), один з найбільших островів Середземноморського моря, що з 1669 року належав Османській імперії, в останній половині XIX століття став місцем постійних проблем. Більшість мешканців-християн повстали проти мусульманської меншини, яку підтримував місцеве османський уряд. Після великого повстання 1866–1867 років провідні держави порадили султану передати керування Критом Греції, щоб уникнути подальших кривавих сутичок. Однак османський уряд відмовився, хоча надав велику автономію та оголосив амністію повстанців. Полная запись…

Австро-угорські експедиційні війська

Наприкінці XIX сторіччя, в той час як інші європейські держави захопили колонії в Африці та частині Азії, Австро-Угорщина не мала власних закордонних колоній і не робила спроб мати жодної (за невеликим винятком невдалої колонії на островах Нікобар (Nicobar) в Індійському океані наприкінці XVIII століття). Полная запись…

139 років тому у Станіславові відкрили нову в’язницю «Діброву»

В’язниця «Діброва» у Станіславові (Івано-Франківську) — пам’ятка архітектури, одна з будов, зведених за часів Австро-Угорської імперії.

Полная запись…

Один монарх, дві держави, три армії

або Все, що ви бажали знати про Австро-Угорщину, але соромилися запитати

Дмитро Адаменко

Історія знає чимало прикладів федеративних і конфедеративних держав, кожне з яких мало свою специфіку. Не став винятком і союз Австрії й Угорщини, що утворився з унітарної держави в останній третині XIX століття. Особливості «двоєдиної монархії» відбилися в тому числі й на її збройних силах. Полная запись…

Ярослав Окуневський на світовому «ярмарку марнославства»

Леонід Кирилаш,
член Національної спілки журналістів України
морський офіцер у відставці

Ярослав Окуневський (1860-1929), український громадський діяч, письменник, публіцист, благодійник, доктор медицини, лікар. Понад 33 роки він служив морським лікарем на флоті Австро-Угорщини, відбув декілька далеких плавань до Африки, Індії, Китаю, Єгипту, Іспанії, Італії та інших країн. Свої враження від побаченого в далеких краях викладав у подорожніх споминах, які публікувалися у львівському часопису «Діло», а у 1898 році у Чернівцях вийшов і перший том нарисів Окуневського «Листи з чужини». Полная запись…

История создания «венского» стула

Карл Эдингер

Изобретатель Михаэль Тонет появился на свет не в Австрии. Он родился в немецком городке Боппард-на-Рейне в семье кожевника Франца Антона Тонета и Маргареты Фишбах. Эта область богата лесами, и в семье было решено обучать единственного сына выгодному ремеслу столяра. Полная запись…

За демаркационной линией

Лена Шписбергер

Венский университет — старейшее учебное заведение немецкоязычного пространства — 12 марта 2015 года отпраздновал свой 650-летний юбилей. Университет уже давно существует в так называемом новом здании, которое после долгих дискуссий было построено на улице Рингштрассе в 1884 году. Полная запись…

250-летие венского Пратера

Арина Морозова

2016 год стал юбилейным для венского Пратера — 250 лет тому император Иосиф II сделал свои бывшие охотничьи угодья доступными для народа. Оглашение приказа императора состоялось 7 апреля 1766 года: «Настоящим заявляем, […] что отныне и впредь в любое время года и любой час дня всем и каждому разрешается свободно гулять в Пратере, а также на территории перед входом в Пратер, скакать на коне и ездить в карете […], никому не возбраняется развлекаться здесь бросанием воздушных шаров, игрой в кегли и предаваться другим разрешенным развлечениям по своему вкусу […]». Так охотничьи угодья Габсбургов площадью шесть квадратных километров стали местом отдыха и развлечений всех жителей Вены. Полная запись…

Еврейская Вена

Леонид Рейн

Сегодня в Вене не так много следов еврейской культуры и мало что напоминает о том, что в 1923 году евреи составляли больше 10% от общего населения города. Только названия типа Юденгассе или Юденплац, монументы и памятные знаки, разбросанные по разным местам Вены, говорят о синагогах, разрушенных в нацистский период, а еще могилы в старой части еврейского участка Центрального кладбища напоминают о когда-то процветающей общине, сгоревшей в Холокосте. Полная запись…

Ажурная готика, или как пуговица спасла императора

Лиза Цыбулина

Волей случая избежав смерти монарха, августейшая семья императора Франца Иосифа I приняла решение о строительстве мемориального собора — Votivkirche — недалеко от места преступления. Спустя века собор стал не только визитной карточкой Вены, но и чуть ли не лучшим в Европе образцом неоготики. Полная запись…

1 2 3 ... следущая › последняя »